Драматизація казки “КОЗА-ДЕРЕЗА” на новий лад

Диво – диво – дивина –

Ця чарівна сторона!

На узліссі, край села,

Тин був… І хата була.

Не велика й не мала

Сімейка в хаті тій жила.

Це – Василинка,

Це – Оксанка,

Дід Остап і бабця Ганка.

Поспішайте всі на ярмарок!

Тільки сьогодні, тільки у нас,

Ціни, які приємно  здивують вас!

Козу, як рожу, купили,

на базар недаремно ходили.

Напоїла  Василинка  цю козу водою,

Та й пішла додому із козою.

Вечір. Cонечко сідає,

Дід Остап їх зустрічає.

Сидить зайченя на пеньочку і плаче,

За сльозами світу не бачить.

Я – руда лисиця,

Вовчика сестриця,

Вижену страхіття,

Викину, як сміття.

Я – силач, чемпіон лісовий,

Не боюсь я нічого й нікого.

Я – силач, чемпіон лісовий,

Не боюсь я нічого й нікого.

Зрозуміла я сама, 

Що поганою була.

От і добре. Всі помирились. Дружба – це дуже важливо.

Висловіть свою думку

*